|
1-й пастушок (схвильовано)
Гляньте, браття, що за сила
Ясну зірку обступила!
2-й пастушок Гляньте,
хтось біжить з мечем,-
Станьмо спільно – відженем!
3-й пастушок То
є Ірод – цар Юдеї,
Він злякавсь дитини теї.
Хоче вбить Христа малого
Станьмо разом проти нього!
Ірод (розлючено
та погрозливо)
Не змовляйтесь – вже запізно!
Хто бунтується на мене,
Кляте плем’я безіменне?
Третій день вас доганяю,
Але вже в руках вас маю.
Тут і він є, певно, з вами.
Ну, признайтесь перед нами:
Ви ходили в Вифлеєм,
Чи я вам не є царем?
Українка (спокійно
та впевнено)
Ти є цар, та тільки земний.
Вже вродився цар таємний,
Буде він понад царями
Над землею й небесами.
Українець То
не князь, то вічний Бог,
Що панує без тривог.
Ти боїшся того Бога,
Бо лиха твоя дорога,
Бо невинних ти караєш,
Бідний нарід зневажаєш.
Ірод (розлючено
та роздратовано)
Замовчіть мені, прокляті!
Бо скараю вас в цій хаті!
Гей, шукайте, вої мої! (звертаючись до воїнів)
Воїни шукають на сцені та серед глядачів та повертаються до Ірода
Воїни Тут
нема дитини тої. (разом)
Ірод (наказово)
Тож по всім краю ідіте
І наказ мій понесіте:
Кожен хлопець до двох літ
Має згинуть – так скажіть!
Не жалійте ні одного,
Всіх повибивайте,
А хто буде боронити,
Того в пень рубайте!
Поміж ними, певно, й він
Знайде свій смертельний скін.
А тоді – і вам не жити –
Хто вас буде боронити?
Воїни (Стають
струнко, говорять одночасно)
Вірні, царю, ми тобі,
Поки ще живемо,
Де б не був оцей місія,
Ми його знайдемо.
Твій наказ- святий для нас-
Ми виконуєм в сей час.
Ірод, Кривда, Воїни ідуть ідуть. На ссередину сцени виходить янгол та
говорить до залу.
Янгол Хвалився
даремно злобою-піною,
В погибелі царства сам будеш виною.
Як хочеш вбити царя рожденного,
Щезне царство разом із тобою!
Ох, мерзотно мені на тебе дивитись,
Що в розкоші хочеш вік свій прожити.
Прийде ж смерть із косою
Та посіче тебе скоро.
Ти мав надію довго царювати –
Зітре тебе. Аби не міг ти більше встати.
Такий декрет Божий цьому нечистивцю,
Іроду – дитиновбивцю.
На сцені лишаються Українець, Українка, Козак,
Пастушки.
| 
