ось стукнула ідейка, у нас усі в клубі талановиті, творчі!То давайте поділимося своїми успіхами))
як то кажуть тут усі свої, помідорами не закидають)))
Чекаю ваших відгуків!)Додано (30.01.2009, 23:28)
---------------------------------------------
Щоб не боялися викладати свої твори, почну я)))
початок твіру після Трахтемирова 2008...Чомусь залишився недописаним...пропала Муза....
Почулося тріщання сухих гілляк, устелявших м’яку землю, трохи розмиту після сильного дощу. Шарудіння листя, немов своєрідна музика лісу, долинало до усіх куточків зеленого царства. Швидка, майже не помітна поодинці комашня, утворювала у повітрі незвичайну картину, яка невпинно рухалася. Де-не-де зойкала зозуля, нагадуючи непроханим гостям лісу, хто тут головний. Тьмяне світло, що ледь-ледь проникало крізь густі крони дерев, вказувало дорогу. Декілька квіток, що росли на узбіччі стежки, тягнулися до світла. Неможливо було описати, усе те побачене групою людей, більшість яких були підлітки. Першим ішов середнього зросту чоловік, що здавалося, навіть не дивився по сторонам, знаючи дорогу. Далі ішли різного віку підлітки і тихо перешіптувалися. Але зрідка тишу різав веселий сміх, нестримуючись всередині. За ними залишалася стежка слідів, схожих не стільки на видбитки людської ноги, скільки на безформенні сліди містичних істот...