|
Під виглядом наукових досліджень в Україні знищують запаси риби
Під виглядом наукових досліджень в Україні знищують запаси риби
Телеканал "Інтер" запустив цикл сюжетів про те - чому Україні стрімко втрачає свої природні багатства. На межі зникнення багатьох видів тварин. Під пили дроворубів потрапляють навіть унікальні ліси. Запаси риби в країні за роки незалежності скоротилися в двадцять разів.
Щоб зрозуміти, чому це відбувається і як зробити так, щоб запаси росли, українські вчені створюють все нові наукові програми. Масштаби вилову для досліджень уже наздоганяють промислові. На адресу вчених все частіше звучать звинувачення в тому, що під їх заступництвом розвинулося справжнісіньке браконьєрство. Адже заради науки рибу можна ловити де завгодно і в будь-якій кількості. Що ж так посилено вивчають у наших морях і річках і чи потрібна нам така наука? - Розслідування Романа БОЧКАЛОВ.
На цьому катері ми зараз вирушимо в Азовське море. Для співробітників Бердянської рибінспекції - плановий обхід акваторії. Ми ж хочемо побачити дослідників, які ловлять рибу заради науки.
- Зараз ми виходимо із затоки, погода буде мінятися, погода буде набагато гірше, ніж тут.
Система навігації показує: в нашому районі працюють три наукові судна. Вирушаємо до найближчого з них.
- Ми перебуваємо у восьми кілометрах від берега, по суті, у відкритому морі. Перед нами-риболовецький сейнер Тальвар. Це судно займається ловом риби саме в наукових цілях. Зараз спробуємо підійти до нього ближче і, якщо дозволить погода, - піднімемося на борт.
Команда корабля вибудовується уздовж борту і допомагає нам пришвартуватися. - Протяг, Протяг далі! Начебто б вийшло.
Цього бичка виловили, щоб вивчити особливості його міграції, пояснює науковий співробітник Бердянського інституту Азовського моря Павло Заброда.
Павло Заброда - науковий співробітник Інституту Азовського моря:
В рамках цієї програми вивчаються основи екологічного відтворення азовського бичка. А також збільшення біопродуктивності шельфу, а також біологічна очистка ефторофірованних районів Азовського моря і лиманів.
Для досліджень знадобляться лише кілька особин і шматочки плавців в цих пробірках, визнається учений. Решту рибу можна випустити, адже вона ще жива, але ...
- Ця риба за договором піде на рибодобувні підприємства ПП "Тальвар".
Підприємство "Тальвар" надає вченим цей корабель. Натомість отримує улов. Допомагати науці не тільки благородно, але й вигідно, визнається капітан.
Дмитро Чердаклієв - капітан судна "Тальвар":
За цілий день три-чотири станції, і виходить - вистачає.
Якби ми не знали, що це судно займається науковими дослідженнями, то можна було б вирішити, що це звичайний промисловий лов.
- Що ми вивчаємо? Ми не вивчаємо - ми ловимо бичка.
Корабель "Любов" повертається в керченський порт. Весь тиждень це судно вивчало хамсу. Результат наукових досліджень - десять сторінок звіту і ... п'ять тонн риби. Нас неохоче пускають в трюм і ми бачимо - улов плаває в розсолі. Для досліджень така хамса непридатна, а от для продажу - в самий раз.
Анатолій Дерев'янченко - капітан судна "Любов":
Обробляємо для продажу на Україну, для людей. На харчові продукти.
Разом з хамсою в мережі попалися і ці великі пеленгаса. Вони теж вирушать на прилавок. - Ми коли тралення робимо, разом з хамсою попадається пеленгас. - А куди він, на продаж піде? - На продаж. У нас тут в трюмах лід є охолоджуючий.
У Керченський інститут морського рибного господарства потрапить лише цей невеликий ящик. Тут визнають: для досліджень можна було б ловити в сотні разів менше риби. Але своїх кораблів у вчених немає, платити за їх оренду теж нічим. Тому вивчати море доводиться на шкоду самого моря.
Владислав Шляхов - завідувач відділом Азово-Чорноморських і океанічних морських живих ресурсів ПівдНІРО:
Інший обсяг змушені ловити для того, щоб промисловим риболовецьким підприємствам, які надають свої кораблі - було рентабельно це робити. В іншому випадку ніхто не погодиться.
Подібна співпраця науки та бізнесу абсолютно законне. Відповідно до цієї інструкції Агентства рибного господарства, будь-яка фірма може стати так званим "співвиконавцем" наукової установи для виконання дослідження. Співвиконавець надає флот, а натомість отримує улов. Як правило, дев'яносто відсотків.
Ця схема зробила науковий лов комерційно вигідним, вважає доктор біологічних наук Сергій Межжерін. За його словами, риболовецькі підприємства буквально шикуються в чергу, щоб брати участь у наукових програмах. Адже лов заради досліджень дарує можливості, які в промисловому рибальстві заборонені.
Сергій Межжерін - доктор біологічних наук:
Лову - не що інше, як спроба просто прикрити відверте браконьєрство - дати можливість виїжджати і у весняний період заборони - виловлювати рибу. Мати дозвіл, хто там перевірить - у нього дозвіл на десять тон, але, скільки він там зловив?
Наприклад, в наукових цілях рибу можна ловити дев'ять місяців на рік і по всьому морю, а не в обмежених районах промислового лову. А ще можна в нерест, коли риба метає ікру. Дозволений для досліджень і лов так званим "тралом".
Трал - це страшне знаряддя лову, яке буквально переорює дно і дістає все живе. За офіційними даними, щорічно в наукових цілях ловиться до десяти тисяч тонн риби. Скільки ж виловлюється під науковим приводом - підрахувати неможливо.
Ці кадри були зняті в Генічеську. Тут, нещодавно, затримали два судна, які працювали по наукових програмах. У їх трюмах правоохоронці знайшли дев'яносто тонн риби. На причалі рибалок-учених вже чекала фура для відправки улову в продаж.
Слідство прокуратури з'ясувало: за один вихід у море горе-научнікі ловили двадцять тонн бичка, а в документах відображали - сто п'ятдесят кілограмів. Замовником цих так званих "досліджень" був Бердянський інститут Азовського моря. Його директор Леонід Ізергін своїх співробітників не виправдовує.
Леонід Ізергін - директор Бердянського інституту Азовського моря:
Все, аналізи взяв? Ну ти йди, поспи, а ми тут ще поки ніхто не бачить ще черпанням - ми ось знаємо, там багато риби ... А потім підемо на берег. Комусь відро риби дали - підеш сім'ю погодуєш. У тебе ж зарплата маленька? Півтори дві тисячі гривень. Комусь сказали - ми тобі грошей дамо. Таке теж є. Кому то просто налили склянку. Він його випив і заснув. Що спить бідолаха? Ну, давай поки половимо ...
Учені повинні мати власний флот, вважає глава Агентства рибного господарства Віктор Дроник. Вся надія на нову програму розвитку рибної галузі, яку в наступному місяці повинен прийняти Кабмін.
Віктор Дроник - глава Агентства рибного господарства України:
Тоді взагалі зніметься ця проблема сама собою. Буде 3-5 суден, які будуть виконувати чітко науково-дослідні програми і зніметься актуальність цього питання раз і назавжди.
Поки ж українські водойми в пошуках наукових відкриттів борознять близько сотні суден. Тільки в Азовському морі в наукових цілях рибу ловлять п'ятьдесят-шість кораблів. Ще шістнадцять - в Чорному морі і двадцять сім у річках і водоймищах. Тим часом, запаси риби стрімко скорочуються. Але відповіді на головне питання - чому? - Вся ця флотилія знайти не може.
|
Категорія: Рибальство | Додав: ruslancomua (14.11.2011)
|
Переглядів: 1250
| Рейтинг: 0.0/0 |
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі. [ Реєстрація | Вхід ]
|
|
Наше опитування |
|
|
Оцініть наш сайт
Всього відповідей: 39
| |
|