<
Субота, 22.07.2017, 14:47


Ви увійшли як Гість | Група "Гості"Вітаю Вас Гість | RSS
Меню сайту
Пошук у розділі
Категорії розділу
Памятки архітектури [0]
Памятки археології [0]
Памятки природи [0]
Памятні історичні місця [1]
Методи краєзнавчих досліджень [0]
Палеонтологія України [1]
Хмаринка тегів
Музика

Відео
Подивитись відео на
нашому сайті
ВІДКРИТИ СПИСОК
Погода
Погода в Киеве
Курс валют
Мапа
Мапа Києва та України

Скачати
топографічні мапи та мапи спортивного орієнтування
Радіо
Головна » Статті » Краєзнавство » Памятні історичні місця

Трахтемирівський півострів

 Трахтемирівський півострів


Подивитись Фото з Трахтемирова тут

Трахтемирів на мапі

 

В Україні немало місць, які приваблюють своєю багатою історією-минувшиною, краєзнавчими, археологічними та природними об’єктами. Але є на берегах Дніпра особливе місце - Трахтемирів – перша козацька столиця.

Трахтемирівська земля зберегла пам'ятки майже всіх історичних епох: Особливо цінними в історико-культурній спадщині Трахтемирова є стоянка епохи мустьє (120-130 тис. років тому), городище VII-VI століття до н.е., стоянка доби енеоліту (мідно-кам'яного віку), пізнього середньовіччя. козацьких часів. Тут знаходяться стоянки прадавніх землеробів, які першими освоювали ці землі. Вони належали племенам трипільської культури, яких змінило поселення бронзи. У VI ст. до н.е. тут виникає Велике Трахтемирівське городище, площею більше 500 га, потужні вали якого досі нагадують про велич і силу скіфських племен Подніпров'я. Тут знаходиться могильник на Батуриній горі біля села Зарубинці, який дав назву слов'янській археологічній культурі рубежу нашої ери – Зарубинецькій. За козацьких часів тут був Трахтемирівський монастир і при ньому військовий госпіталь, перший лікувальний благодійний заклад для поранених, хворих і немічних воїнів в Україні. У результаті спеціальних досліджень на території парку було виявлено близько 70 регіонально-рідкісних видів представників рослинного та тваринного світу, а також видів, що занесені до Червоної книги. Трахтемирівський заповідник є унікальним природним і археологічним об'єктом в Україні, де в нерозривній єдності співіснують пам'ятки історії, геології, археології і природи. Унікальне місце для проведення еколого-краєзнавчих походів.

Рельєф гористий та розсічений. Місцевість дозволяє проводити тренування з техніки подолання природних перешкод різної складності. Цікавий полігон для тренувань з орієнтування на місцевості та топографії, а за наявності детальної мапи - тренувань із спортивного орієнтування. Можна проводити радіальні пішоходні походи різного ступеня складності для відпрацювання техніки пересування по місцевості та сплави на байдарках або катамаранах вздовж правого берега Дніпра.

 

Трахтемирів – село, розташоване на Придніпровській височині на території Канівського району Черкаської області на березі Канівського водосховища. Трахтемирів розташований на півострові. що далеко виступає у водосховище. На протилежному боці Дніпра знаходиться місто Переяслав-Хмельницький, його можно побачити з найвищої точки півострова. На сьогодні в селі немає мешканців, окрім охорони мисливського будиночка та відвідувачів парку. Мешканці села були відселені за часів затоплення земель під Канівське водосховище. А останні з тих, що залишились, померли в 90-х роках ХХ сторіччя.

На території Трахтемирівського півострова в 1994 році був створений Державний історико-культурний заповідник “Трахтемирів”. У 2000 році на території історико-культурного заповідника “Трахтемирів” створено регіональний ландшафтний парк “Трахтемирів” місцевого значення. Розташувався парк на Придніпровській височині на території Канівського району Черкаської області та Миронівського району Київської області. На даній території нині знаходиться ще одна організація, Дочірнє підприємство Лісомисливське господарство “Трахтемирівське” Акціонерного Товариства Закритого Типу Аграрно-екологічного Об’єднання “Трахтемирів” (м.Київ). Державний історико-культурний заповідник “Трахтемирів” на даний час контролює лише 590 га. (південна окраїна колишньої заповідної території), переважно у районі с.Бучак. Таким чином державний заповідник контролює лише 5% заповідної території. Регіональний ландшафтний парк “Трахтемирів” - перший (і поки що єдиний) недержавний заповідник, створений в Україні, офіційно розпочав свою діяльність 15 травня 2000 року. Природно-заповідні території парку розташовані, в основному, в межах Черкаської області. У цілому ж його територія охоплює землі сіл Григорівка, Трахтемирів і Луковиця Канівського району Черкаської області та сіл Великий і Малий Букрин та Ромашки Миронівського району Київської області. Загальна площа парку - 11 000 га або 110 км кв.

Опис території “Трахтемирів”

Трахтемирівський півострів знаходиться в самому центрі Середньої Наддніпрянщини і з 3-х сторін оточений лукою Дніпра. Рельєф півострова гористий, розсічений долинами численних балок, завдячує своїм походженням рісському (дніпровському) зледенінню (100 тис. рр. тому). Надзвичайно складчастий рельєф заповідної території “Трахтемирів” призвів до дуже складного, часом навіть мозаїчного розподілу рослинності на цій території. Тут трапляються угруповання рідкісних степових рослин, що занесені до Зеленої книги України. Це, зокрема, ковила дніпровська, лілія лісова, цибуля ведмежа та інші. Біологічні дослідження в парку виявили 39 видів рідкісних тварин. З них 25 видів занесено до Червоної книги України; 4 види належать до Європейського Червоного списку тварин і рослин. Зокрема відкрито новий вид гриба роду Гельвела, який дістав назву “Зморщок Слоневського” (Morchella Slonevskyi). Але розведення дичини, переважно диких кабанів для мисливських цілей, на превеликий жаль, призвело до знищення рослинного покриву (у т.ч. цінної флори) на багатьох ділянках та до псування культурного шару ряду пам’яток археології. Рідкісні та зникаючі види флори, багата та різноманітна фауна, мальовнича територія, велика кількість унікальних пам’яток археології, пам’ятки історії та місцевості, пов’язані з видатними подіями з історії України, дають всі підстави вважати Трахтемирівський півострів - парк окрасою не тільки Середньої Наддніпрянщини, а й усієї України.

За неповними даними археології, трахтемирівська земля зберегла пам’ятки майже всіх історичних епох – від мідного віку до козацьких часів. Найвідомішими пам’ятками заповідної території “Трахтемирів” є Трахтемирівське скіфське городище (VII-VI ст. до н.е.), відоме під назвою “Великі валки” (розмір 3,5х2,5 км, площа 500 га), щодо якого академік Б.Рибаков висловлював припущення, що це була столиця праслов’ян (скіфів-орачів). Відомий український археолог д.і.н. Є.Максимов припускав, що у І тис. н.е. тут же існував значний племінний центр ранніх слов’ян – місто Слав, попередник сучасного Переяслава, котрий “перейняв Слав”, тобто продовжив його існування на новому місці. У давньоруський час тут знаходилося літописне місто Заруб, місце народження відомого церковного діяча Іларіона, автора “Слова про закон і благодать”, першого русича на кафедрі митрополита Київського і всія Русі. На місці зруйнованого монголами Заруба пізніше виникло село Зарубинці, поблизу якого археолог В.Хвойка відкрив перші пам’ятки ранньослов’янської зарубинецької культури (ІІ ст. до н.е.-ІІ ст. н.е.), котра отримала свою назву за місцем першої знахідки.

Розташований на важливій переправі через Дніпро – Трахтемирівському броді – Трахтемирів завжди був важливим торговим та військовим осередком. У 14-16 ст. Трахтемирів перебував під владою литовських князів, згодом київського воєводи, з часом – польського короля. У козацькі часи Трахтемирівщина відома, передусім, за розміщеним тут козацьким монастирем-замком. При православному Зарубському Успенському монастирі (з кінця XV ст. - Трахтемирівський) існував військовий шпиталь, куди йшли доживати віку козарлюги-запорожці, коли вже шаблюку в руці тримати не могли. Багато їх було поховано на трахтемирівському козацькому цвинтарі. Золотий, козацький, вік Трахтемирова почався з 1578 р., коли польський король Стефан Баторій офіційно передав його січовикам. До речі, в ті часи місто звалось Терехтемирів, а назва Трахтемирів з’явилася пізніше, десь у другій половині ХVII cт. Тут був потужний тиловий військовий центр (база), де зберігали зброю, порох, провіант. У Трахтемирові часто збирались козацькі ради, де обирали полковників, українських гетьманів, Трахтемирів стає першою козацькою столицею.

Від Трахтемирова до Канева, близько тридцяти п’яти кілометрів, тягнуться гори, які насунулись до самого Дніпра. Правобережні пагорби, що набувають характеру справжніх тектонічних гір, сягають тут найбільшої висоти. У деяких місцях й над ближнім гірським пасмом височать одне за другим подальші пасма гір. Це начебто далекі Карпати. Цей берег вважається наймальовничішим місцем на Дніпрі. Як на високій горі, так і на сусідніх з нею пагорбах Трахтемирова стоять кам’яні, грубо обтесані хрести, поставлені за козацьких часів. Висота їх до 2 метрів. Біля них знаходяться на різних відстанях камені, на яких висічені хрести. Нижче Трахтемирова є невелика долина Жердева, де у останніх числах вересня 1658 року відбувалося обрання у гетьмани Юрія Хмельницького. Окрім згаданих історико-археологічних пам’яток, на Трахтемирівському півострові відомі ще десятки інших (перелік у додатках), але ще десятки пам’яток очікують своїх відкривачів. У результаті розмиву водами Канівського водосховища берегової лінії півострова руйнується культурний шар великої кількості пам’яток, переважно офіційно незафіксованих, з якого на прибережний пляж випадає безліч археологічних та палеонтологічних знахідок, які замиваються водами Дніпра або ж збираються «колекціонерами».

Ландшафт та геологія

Ландшафт заповідної території “Трахтемирів” є складовою частиною східної підвищеної околиці Придніпровської височини. Заповідник розташований на складній мозаїці Канівських дислокацій. Вони унікальні за своєю геологічною будовою. Саме таке розташування зумовило формування унікального ландшафту еродованих підвищень з гляціо-тектонічними дислокаціями на юрсько-крейдовій основі з грабовими лісами на сірих ґрунтах з безліччю балок, ярів і зсувів. Місцевості плато є найстародавнішими на заповідній території. Це окремі слабовизначені підвищені ділянки складної конфігурації, які зазнали впливу денудаційних процесів і вкриті лесовим покривом. Урочища відносно рівних нееродованих ділянок мають нахил до 5° і є значними за площею масивами. Ґрунтоутворюючою породою на цих ділянках є лесовидні суглинки, що залягають на водно-льодовикових відкладах і продуктах вивітрювання пісковиків. Потужність лесовидних суглинків змінюється від 1 до 6 м. Ґрунтовий покрив цих ділянок формувався під дубово-грабовими лісами на лесових відкладах, а під сосновим лісом - на водно-льодовикових відкладах. Відповідно сформувались світлосірі опідзолені лесові ґрунти і дерново-середньо- та дерново-слабоопідзолені ґрунти. На землях, що мають нахил понад 5° відбуваються прискорені ерозійні процеси і ґрунти цих ділянок значно змиті. Місцевості гряд з міжгрядовими пониженнями належать до лускувато-насувних структур. Розташовані в північно-східній частині заповідної території, вони є високими вузькими грядами. Довжина гряд 1-1,5 км. Розділені між собою глибокими міжгрядовими пониженнями, покритими лесовидними суглинками, “Канівські гори” перерізані ярами і балками. Під грабовими лісами сформувались світло-сірі лесові ґрунти. На вершинах гряд під хвойними насадженнями сформувались дерново-підзолисті та підзолисті ґрунти. У грабових лісах зустрічаються клен гостролистий, липа серцелистна, в’яз голий і гладкий, груша звичайна, береза повисла тощо. Яружно-балкові місцевості поширені по всій території парку. Вони займають 30% заповідної території. Контури цієї місцевості досить складні і пов’язані зі структурно-тектонічними порушеннями. Яружно-балкова система розташована між останцями плато і міжгрядовими пониженнями. Балки дуже змінені молодими ярами. Розміри ярів значно варіюються залежно від поверхні водозбору, характеру стоку і загального нахилу місцевості. Глибина ярів сягає 40 метрів.

Рослинний світ

Сучасний рослинний покрив парку сформувався в результаті взаємодії трьох основних, пов’язаних між собою факторів - географічного розташування території, рельєфу та впливу господарської діяльності людини. Перший з них через макроклімат визначив лісостеповий характер природної рослинності. Надзвичайно складчастий рельєф призвів до дуже складного, часом навіть мозаїчного, розподілу цієї рослинності на території парку. Багатовіковий вплив людини став причиною значного посилення водоерозійних процесів, а також зникнення на значних площах багатьох видів рослин. Одним із наслідків боротьби людини з ерозією та її господарської діяльності є поширення на території парку штучних лісових насаджень з неаборигенних порід – білої акації (робінії), шовковиці, гледичії, дубів північного і скельного, карагани дерев’янистої (або жовтої акації), сосни Палласової, птелеї трилистої тощо, а також насаджень сосни звичайної. Проте, незважаючи на такий значний вплив антропогенних факторів, рослинність парку значною мірою зберегла свій природний характер. Особливу привабливість і своєрідність території надають лісостепові ландшафти - чергування відкритих територій із залісненими ділянками. На жаль, сьогодні відкриті вододільні простори між яружно-балковими системами майже повністю зайняті сільськогосподарськими культурами, лише подекуди збереглись невеличкі клаптики лучних степів та остепнених луків - переважно у верхніх частинах схилів деяких пагорбів. Лісові деревостани різного походження займають дно та схили ярів і балок. Вологі луки трапляються на берегах Канівського водосховища, а також по днищах балок у межах населених пунктів (незначні площі). Подекуди залишились і невеличкі ділянки з болотною рослинністю. Угруповання суто водних рослин сформовані в акваторії Канівського водосховища та в деяких невеликих водоймах (ставках, створених людиною або ж бобрами). На території парку трапляються угруповання рідкісних степових рослин, що занесені до Зеленої книги України. Це, зокрема, ковила дніпровська та ковила волосиста, водяний горіх російський, лілія лісова, пролісок білосніжний, цибуля ведмежа та інші.

Тваринний світ

Фауна ландшафтного парку “Трахтемирів” збереглась у більш-менш природному стані, що відповідає фауні лісостепової зони. Територія парку позначається досить великим різноманіттям, яке відповідає розмаїттю ландшафтів. Тут трапляються як типові представники лісового і степового комплексів, так і рідкісні види тварин. Але надзвичайно важливим є інше - тут збереглись більш-менш природні умови і залишки історично сформованої фауни, що для лісостепу є досить незвичайним. Лише за один рік досліджень у парку виявлено 39 видів рідкісних тварин. З них 25 видів (дозорець-імператор, пилкохвіст український, дибка степова, жук-самітник, жук-олень, вусач мускусний, вусач земляний хрестоносець, махаон, подалірій, поліксена, мнемозіна, бджола-тесляр фіолетовий, бджола-тесляр звичайний, сколія-гігант, стрічкарка орденська малинова, ведмедиця Гера, мідянка, орлан-білохвіст, підорлик великий, кулик сорока, пугач, сліпак подільський, горностай, борсук, видра) занесено до Червоної книги України, 4 види (чернівець непарний, павиноочка грушева, деркач, вовчок ліщиновий) належать до Європейського Червоного списку тварин і рослин, що знаходяться під загрозою зникнення і ще 10 видів (зелена ящірка, шуліка чорний, боривітер звичайний, перепел, деркач, дрімлюга, просянка, вівсянка садова, вечірниця дозірна, нетопир малий, кажан пізній, нічниця водяна) слід вважати регіонально рідкісними або такими, що знаходяться під загрозою.

Історико-культурні пам’ятки

Уже в ранні періоди розселення давньої людини Дніпро відігравав важливу роль в історичній долі населення, яке тут мешкало. Саме цим пояснюється постійна зацікавленість істориків, географів та археологів у якомога глибшому дослідженні його берегів і відтворенні історичних, економічних та етно-політичних процесів, що тут відбувались у різні історичні періоди. Трахтемирівська земля зберегла памятки майже всіх історичних епох: від мідно-кам’яного віку до пізнього середньовіччя - козацьких часів. За кількістю та цінністю історико-культурних пам’яток територія парку є однією з найбагатших на Наддніпрянщині. Тут виявлено і картографовано близько 70 місцезнаходжень, більшість із яких розташована вздовж узбережжя. Всього на державний облік на території заповідної території “Трахтемирів” було взято 63 археологічних об’єкти (більше 100 пам’яток), серед них: поселення трипільської культури; пам’ятки епохи бронзи; раннього залізного віку; городища і поселення скіфського часу та зарубинецької культури (городища, поселення і могильники); поселення черняхівської культури; пам’ятки ранньослов’янського і давньоруського часу і пам’ятки козацьких часів . Крім цього, на державному обліку перебувають 2 пам’ятки історії .

Категорія: Памятні історичні місця | Додав: pan-vadym (18.03.2009) | Автор: п.Вадим<boss>"Екотур"
Переглядів: 3625 | Теги: Трахтемирів, Півострів, Чортів палець | Рейтинг: 4.0/1
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]
Форма входу
Свята та події
Календар свят і подій. Листівки, вітання та побажання
Наше опитування
Оцініть наш сайт
1. Відміно
2. Добре
3. Зодовільно
4. Погано
5. Не дуже
Всього відповідей: 39
Статистика
Активный отдых. Пассажирские перевозки, байдарки, поход Крым, сплав на байдаркахACTIVE-рейтинг туристических сайтов. Туризм и отдых Активный отдых. Активные туры. Каталог туристических сайтов. Экстремальный портал VVV.RU МЕТА - Украина. Рейтинг сайтов
Присутніх всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
Мапа відвідувань
Locations of visitors to this page
Наши друзі
Братство козацького бойового Звичаю Снаряжение и одежда для туризма, экстрима, активного отдыха
Цікаві кнопки
Природа України. Екологія, охорона природи, краєзнавство, туризм... Український біологічний сайт Наше-Рідне Червона книга України
Наша кнопка
Дитячо-юнацький еколого-туристичний клуб «Екотур» Код ношої кнопки
Наша соцмережа
Клуб "Екотур" ГКМК © 2008 - 2017