У січні 1918 року розпочалась війна між Українською
Народною Республікою під керівництвом Центральної Ради та більшовицькою Росією.
Причинами війни були відповідь Центральної Ради на ультиматум, надісланий
більшовицьким урядом з Петербургу до Києва в грудні 1917 року, та проголошення
22 січня 1918 року Центральною Радою ІV Універсалу. У відповіді на ультиматум Центральна Рада
відмовлялась брати участь у війні з незалежним Доном, відсилати хліб до
Московії, підкорити свої війська більшовицькому командуванню та наголошувала на
неприпустимість втручання у справи української республіки. ІV Універсал
проголошував самостійну суверенну Українську Народну Республіку. У ті часи на
теренах України боролися за волю свого народу близько чотирьох мільйонів
українських вояк. У двадцятих числах січня 1918 року більшовицькі війська
підступили до Києва. На той час виснажені українські війська билися по всій
Україні, і на захист Києва виступили нечисленні необстріляні відділки.
Вирішальним напрямком в обороні Києва була залізнична станція Крути. Ранком 30 січня 1918 року під Крутами відбувся бій між
військовими частинами Центральної Ради та більшовицькою окупаційною армією під
командуванням генерала Муравйова, яка наступала на Київ. На захист Крут
виступили курінь Студентських Січових Стрільців (студентів київських учбових
закладів) під проводом сотника Омельченка, юнаки Київської Військової Школи, до
них приєднались бійці Вільного Козацтва. Загалом налічувалось близько 600
бійців. Армія генерала Муравйова налічувала більше 6000 матросів та
червоноармійців. Більшість оборонців загиніли в нерівній боротьбі,
атакуючи ворожі війська, а ті, що потрапили до полону, після жорстоких тортур
були розстріляні. П’яні матроси армії генерала Муравйова, вдершись до
Києва, різали та вбивали всіх, хто траплявся на вулиці. Жертвами більшовицької
навали у січні 1918 року стали 3000 киян. 17 березня 1918 року частину мужніх вояків, що полягли
під Крутами, поховали на Аскольдовій могилі в Києві. СЛАВА ГЕРОЯМ ! ПАМ’ЯТІ
ТРИДЦЯТИ На Аскольдовій
Могилі Поховали
їх – Тридцять
мучнів українців, Славних
молодих На
Аскольдовій Могилі Український
цвіт! – По
кривавій по дорозі Нам іти
у світ. На кого
завзявся воїн? Боже
покарай! Понад
все вони любили Свій
коханий край. Вмерли
в новім заповіті З
славою святих. На
Аскольдовій Могилі Поховали
їх. ПАВЛО ТИЧИНА
| 
